Облаштування свердловини — запорука безперебійного функціонування системи подачі чистої води та можливість отримати незалежність від центрального водопроводу.
Облаштування свердловини — процес, під час якого монтується обладнання для підйому води та налагоджується її подача до будівлі. На цьому етапі встановлюються всі інженерні елементи, що забезпечують безперебійну роботу системи.
Після виконання цих робіт водопровід можна під’єднувати до накопичувального бака, який працює під стабільним тиском. Водночас варто пам’ятати, що облаштування не охоплює водопідготовку — цей процес реалізується окремо.
Основна мета — надійне встановлення водопідіймального обладнання, від якого залежить довговічна та безпечна експлуатація свердловини. Оскільки роботи потребують точності та досвіду, їх варто довірити фахівцям. Навіть незначні помилки можуть призвести до серйозних поломок і додаткових витрат.
Одним із найважливіших і першочергових завдань є вибір місця розміщення обладнання. Розглянемо варіанти розміщення, а також переваги і недоліки кожного з них.
Облаштування свердловин в приямку (кесоні)
Таке облаштування свердловини передбачає надійне розміщення водопідіймального обладнання з урахуванням захисту від зовнішніх факторів, забезпечує повну гідроізоляцію та герметизацію, що запобігає потраплянню ґрунтових вод і захищає електроніку від вологи і конденсату. Використання пластикових конструкцій із точним прорізом під обсадну трубу та ущільненням гумовим сальником гарантує довговічність і надійність.
Розміщення насоса безпосередньо в приямку дозволяє знизити рівень шуму, оскільки він залишатиметься всередині, а не в будівлі. Для цілорічної експлуатації важливо організувати ефективну вентиляцію, яка усуне вологість і конденсат.
Основною перевагою кесона є надійний захист обладнання навіть під час проливних дощів, що виключає ризик затоплення приямка.
Облаштування свердловин з обладнанням в будинку
Облаштування свердловин з розміщенням обладнання в будинку забезпечує підвищену надійність експлуатації завдяки відсутності впливу вологи. Незважаючи на меншу економію в порівнянні з приямком, цей варіант знижує ризики, пов’язані з промерзанням труб.
При простій схемі підключення існує ймовірність виходу насоса з ладу або розриву труби через замерзання. Для запобігання таким випадкам рекомендується прокладати трубу на глибину 1,1–1,2 метра.
У разі облаштування свердловини з обладнанням у будинку приямок також необхідний, але без розміщення в ньому техніки, що дозволяє зекономити на розмірах кілець. Оптимальним варіантом є використання двох кілець із внутрішнім діаметром 1 м і висотою 0,7 або 0,9 метра, а також кришки. Кабель прокладається у звичайній поліетиленовій трубі до приямка.
Облаштування свердловини для поливу
Облаштування свердловини не обов’язково передбачає підключення до будинку. Іноді для початку користування водою монтують систему, призначену виключно для поливу.
Для неї застосовують воду з неглибоких родовищ, оскільки не потрібна якість, що відповідає санітарно-гігієнічним нормам питної води. Насос у таких установках призначений для швидкого перекачування великих об’ємів води.
Потрібно зазначити, що такі системи потребують використання гідроакумуляторів у вигляді баків для зберігання води. Їх використовують, щоб відстоювати воду або нагрівати її влітку під сонцем.
